Наркотики і авторитарне виховання
На жаль, з мистецтвом правильного виховання дитини знайомі далеко не всі батьки. Більшість зводять процес виховання до визначення ролі підлітка в сім'ї, як вихованої і слухняної людини. Будь-яка спроба підлітка відстояти «свій» погляд на соціум і взаємини в ньому, розглядаються, як спроба підірвати засади сім'ї та жорстко зупиняються. Про те, що при цьому пригнічується воля, ініціативність та емоційна сфера підлітка, близькі, як правило, не замислюються.
У результаті фактичної відсутності «особистої території», підліток втрачає здатність гідно відстоювати свою думку, протидіяти чужому впливу, втрачає уміння говорити «ні». Так, позбавлена можливості залишатися самою собою і бути прийнятою такою, якою вона є, дитина автоматично потрапляє до категорії ризику.
Вітчизняні та зарубіжні наркологи солідарні в думці: саме в авторитарних сім'ях дуже великий відсоток дітей починають вживати наркотики. Наркотична залежність стає для таких підлітків незрілої формою прояву протесту і сприймається, як шанс відвоювати свою особисту територію.
З іншого боку самі батьки закладають в дитині основи залежного сприйняття світу, терпиме ставлення до будь-якої залежності. З часом, на зміну залежності підлітка від батьків, при першій можливості, приходять алкогольна залежність, наркотична залежність, лудоманія, інтернет залежність, залежність від осіб протилежної статі і так далі. Так «несвобода» стає домінантою поведінки молодого чоловіка (дівчини).
Мусимо засмутити тих «авторитарних» батьків, які впевнені, що достигли поставленої мети і їх дитина засвоїла правила ввічливості, моральні установки і вміння орієнтуватися в життєвих ситуаціях. Це самообман! Насправді ваше чадо просто водить вас за ніс, ви не залишили йому іншого виходу, окрім як вести подвійну гру, пристосовуватися, пригнічувати свої емоції. Але все, що загнано всередину, не висловлено, не реалізовано, перетворюється на міну уповільненої дії, що чекає свого часу.
Друга «підніжка», яку авторитарні батьки ставлять на шляху формування психічно повноцінної і розвиненої особистості - гіперконтроль та гіперопіка. Суть у тому, що всі рішення щодо дитини приймаються виключно батьками, дитину ж незмінно ставлять перед фактом. Ми точно знаємо як, коли і чому краще - вважають батьки, - поки це можливо, ми застрахуємо дитину від всіх можливих і неможливих проблем. Але, як відомо, благими намірами ... і результат, виходить, на жаль, незмінно з точністю до навпаки. З одного боку бажання вирватися від обтяжливої опіки, на свободу, туди, де більше «свіжого повітря», а з іншого - тотальна безвідповідальність, перетворюють підлітка в більш ніж реального кандидата на роль наркозалежної людини.
Висновок досить прозорий: якщо батьки в підлітковому віці виявляються не готові проявити гнучкість у побудові сімейних відносин і сімейної ієрархії, якщо звичні стереотипи в поведінці продовжують домінувати, то природньою реакцією підлітка стануть будь-які форми девіантної поведінки: вживання наркотиків, вживання алкогольних напоїв і так далі, аж до схильності до суїциду.
Інші статті розділу:
Хімічна залежність. Концепція захворювання.
Перші ознаки того, що ваша дитина почала вживати наркотики
Чи можна вилікувати наркозалежного примусово?
Метадон. Чи не замісна це терапія?!
Психостимулятори. Кокаїн. Амфетаміни.
Поведінка і допомога в разі «ломок»
Наркотики і авторитарне виховання
